Cайт вчителя фізики

Зонд Parker Solar Probe встановлює рекорд, наблизившись до Сонця

Fizik — Tue, 24 Dec 2024 13:00:37 GMT

Фото: NASA's Goddard Space Flight Center зонд Parker

Напередодні Різдва зонд NASA Parker Solar Probe досягне рекордної близькості до Сонця – 6,2 млн км, рухаючись зі швидкістю 690 тисяч км/год.

Сонячний зонд NASA Parker Solar Probe 24 грудня здійснить рекордний проліт, наблизившись до Сонця на відстань 6,2 мільйона кілометрів, повідомляє The Guardian та Space.com.

Це стало можливим завдяки багаторічній підготовці та використанню гравітаційного поля Венери.

Запущений 12 серпня 2018 року, зонд Parker вже встиг увійти в атмосферу Сонця у 2021 році, а тепер продовжує виконувати унікальні наукові завдання. Цього разу він рухатиметься зі швидкістю 690 тисяч кілометрів на годину, залишаючись найшвидшим об'єктом, створеним людиною.

Науковий співробітник місії Нур Рауафі підкреслив значення цього моменту: "Те, що сонячний зонд Parker зробить напередодні Різдва цього року, справді не має собі рівних. Ми мріяли про цей момент понад 16 років"

Parker допомагає вченим відповісти на важливі запитання: як утворюється сонячний вітер, чому атмосфера Сонця гарячіша за його поверхню, і як виникають корональні викиди маси – масивні хмари плазми, що проносяться крізь космос.

Очікується, що перший сигнал про успішне завершення маневру надійде 27 грудня, а наукові дані стануть доступними вже у новому році.

Цей проліт стане першим із трьох рекордних наближень зонда Parker, запланованих до 2025 року. Наступні відбудуться 22 березня та 19 червня, коли апарат знову досягне подібної відстані.

"Це один із прикладів сміливих місій NASA, у рамках якої він робить те, що ніхто раніше не робив, щоб відповісти на давні питання про наш Всесвіт. Ми не можемо дочекатися, коли отримаємо перше оновлення статусу від космічного апарату і почнемо отримувати наукові дані в найближчі тижні," – зазначив Арік Познер, науковий співробітник програми.

Раніше повідомлялося, що астрономи вперше виявили пару зірок, які обертаються одна навколо одної, поблизу надмасивної чорної діри.

Астрономи відкрили унікальну подвійну систему

Fizik — Fri, 20 Dec 2024 12:00:42 GMT

Джерело: Корреспондент.net

Фото: ESO/F. Pei?ker et al., S. Guisard

Вчені вперше виявили пару зірок, що обертаються одна навколо одної

У центрі Чумацького Шляху, поруч із чорної дірою Sagittarius A, вперше виявили пару молодих зірок, які обертаються одна навколо одної.

Астрономи вперше виявили пару зірок, які обертаються одна навколо одної, поблизу надмасивної чорної діри Sagittarius A в центрі Чумацького Шляху. Результати дослідження опубліковані в журналі Nature Communications, повідомляє IFL Science.

Спочатку науковці вважали ці об’єкти звичайними хмарами газу та пилу, але детальні спостереження підтвердили, що це подвійнa зіркова система.

"Я думав, що мій аналіз був помилковим, але після тривалих спостережень стало зрозуміло: ми відкрили першу подвійну зірку в цьому скупченні. Чорні діри не такі руйнівні, як ми припускали" - поділився Флоріан Пейскер, провідний автор дослідження з Кельнського університету.

Дані, зібрані за допомогою Дуже великого телескопа Європейської південної обсерваторії (ESO), свідчать, що ці зірки мають вік близько 2,7 мільйона років. Одна із зірок у 2,9 рази більша за Сонце, друга - лише 0,73 його маси. Обертальний цикл зірок одна навколо одної триває 372 дні.

Незважаючи на близькість до чорної діри, наразі система перебуває в стабільному стані. Але через мільйон років гравітаційний вплив чорної діри може спричинити злиття зірок у єдиний об’єкт.

"Наше відкриття дозволяє нам припустити існування у центрі галактики досі невідомих планет, бо вони часто утворюються навколо молодих зірок. Видається правдоподібним, що їхнє виявлення – це лише питання часу" - зазначив Пейскер.

Раніше повідомлялося, що космічний телескоп Subaru виявив дивовижну галактику, що має три навколишні кільця.

Присуджено Нобелівську премію з фізики

Fizik — Wed, 04 Oct 2023 06:30:27 GMT

Джерело: Корреспондент.net

Фото: Нобелівський комітет

П'єр Агостіні, Ференц Крауш та Енн Л'Юїльє

Премію присуджено "за експериментальні методи генерації аттосекундних імпульсів світла для вивчення динаміки електронів в атомах".

Оголошено лауреатів Нобелівської премії з фізики за 2023 рік. Ними стали вчені, які провели дослідження динаміки електронів в атомах П'єр Агостіні, Ференц Крауш та Енн Л'Юїльє. Про це йдеться на сайті Нобелівського комітету.

Фізиків відзначили у створенні надзвичайно коротких імпульсів світла, які можна використовувати для вимірювання швидких процесів з рухом електронів.

Як відомо, у 2022 році Нобелівську премію в цій номінації отримали французький вчений Ален Аспе, американський фізик Джон Клаузер та австрійський учений Антон Цайлінгер за дослідження у квантовій механіці. Тоді її було присуджено за "експерименти із заплутаними фотонами, дослідження порушень нерівностей Белла та роботи з квантової інформатики".

У 2021 році Нобелівську премії з фізики присудили Джорджіо Парізі за відкриття взаємодії між безладдям та флуктуаціями у фізичних системах. Лауреатом також стали Клаус Хассельман та Сюкуро Манабе. Вони були удостоєні визнання за фізичне моделювання клімату Землі.

Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський й російський опозиційний політик Олексій Навальний є фаворитами серед 351 номінанта на Нобелівську премію миру-2023.

Нобелівська премія 2023: названо лауреата в галузі медицини

Вчені вперше дослідили у лабораторії зоряну матерію під величезним тиском

Fizik — Tue, 03 Oct 2023 06:00:59 GMT

Джерело: Корреспондент.net

Фото: hzdr.de

Професор фізики в Університеті Ростока Домінік Краус

У ході експерименту було розкрито властивості та поведінку речовини в екстремальних умовах, що має важливе значення для астрофізики та ядерного синтезу.

Міжнародна дослідницька група провела лабораторні експерименти в Ліверморській національній лабораторії імені Лоуренса, які дають нове уявлення про складний процес іонізації під тиском планет-гігантів та зірок. Результати дослідження було опубліковано в журналі Nature 24 травня.

Зазначається, що вчені використали найбільший і найпотужніший у світі лазер National Ignition Facility (NIF), щоб створити екстремальні умови, необхідні для іонізації під тиском.

За допомогою 184 лазерних променів команда нагріла порожнину зі зразком берилію діаметром 2 мм. В результаті протягом кількох наносекунд утворився крихітний шматок матерії, як у карликових зірок.

Сильно стиснутий зразок берилію, щільність якого в 30 разів перевищує навколишню тверду речовину, дослідили і виявили, що після сильного нагрівання та стиснення принаймні три з чотирьох його електронів переходили в провідні стани.

Дослідники нагадали, що речовина в надрах планет-гігантів і деяких відносно холодних зірок сильно стиснута вагою верхніх шарів і такі умови призводять до її повної іонізації. У той час як іонізація в гарячих зірках в основному визначається температурою, іонізація під тиском домінує в холодніших об’єктах.

"Ступінь іонізації атомів усередині зірок має вирішальне значення для того, наскільки ефективно енергія може транспортуватися від центру назовні за допомогою випромінювання... Якщо це буде надто бурхливо, життя, яке ми знаємо, може бути неможливим на близькій орбіті навколо маленьких зірок", - пояснив Домінік Краус, професор фізики в Університеті Ростока та керівник групи Гельмгольц-центру Дрезден-Россендорф, яка брала участь у дослідженні.

Ілюстрація до експерименту: hzdr.de

Незважаючи на важливість для структури та еволюції небесних об’єктів, іонізація під тиском як шлях до високоіонізованої матерії теоретично недостатньо вивчена. Крім того, необхідні екстремальні стани матерії дуже важко створити та вивчити, наголосив фізик Тіло Доппнер з лабораторії імені Лоуренса, який керував проектом.

"Наша робота відкриває нові шляхи для вивчення та моделювання поведінки матерії при екстремальному стисненні. Іонізація в щільній плазмі є ключовим параметром", - вказав він.

Дослідження також має значні наслідки для експериментів термоядерного синтезу, додав Доппнер.

Професор фізики в Університеті Ростока Рональд Редмер підкреслив, що моделювання та оцінка досліджуваних станів плазми є дуже складним процесом, який потребує величезної обчислювальної потужності. Знадобилося кілька років, щоб досягти поточного розуміння експериментальних даних.

Вчені сподіваються отримати подальше розуміння матерії під тиском у мільярди атмосфер на установці в Німеччині. Вони хочуть досягти подібних умов у набагато меншому масштабі, що дало б змогу проводити значно більше експериментів, ніж наразі можливо на NIF.

Раніше повідомлялося, що вченим вдалося отримати матерію зі світла.

Фізики виміряли час "життя" легендарної частки

Curiosity знайшов "какао" на Марсі

Fizik — Thu, 09 Feb 2023 07:06:49 GMT

Джерело: Корреспондент.net

Фото: NASA

Какао

Наразі невідомий вік каменю, який назвали назвою напою. Його діаметр 30 см. Припускають, що йому мільйони років.

Марсохід Curiosity виявив камінь, який складається зовсім з іншої речовини, ніж ті, які є на Червоній планеті, повідомляє Gizmodo.

Це великий метеорит, названий Какао. Його складові – залізо й нікель.

"Уже втретє за час свого перебування на Марсі з 2012 року марсохід Curiosity виявив тут метеорит. Наприклад, у 2014 році він знайшов у кратері Гейла метеорит Ліван діаметром майже два метри, який складається із заліза. А через два роки – метеорит Egg Rock, який також складається із заліза, але за розміром еквівалентний тенісному м'ячу. Цей камінь марсохід виявив у районі гори Еоліда, яка височіє над кратером Гейла на майже 6 км", – зазначили астрономи.

За їхніми словами, такі метеорити часто опадають на Землю.

Нагадаємо, раніше Curiosity виявив на Червоній планеті дорогоцінний камінь опал. Вчені з Аризонського державного університету, США, вважають, що він – потенційне джерело води.

Вчені виявили у метеориті два раніше невідомі мінерали

Fizik — Fri, 02 Dec 2022 11:47:36 GMT

Джерело: Корреспондент.net

Фото: University of Alberta Meteorite Collection

Метеорит Ель-Алі

Дослідники припускають, що мінерали можуть містити важливу інформацію про те, як утворюються астероїди.

Учені виявили два мінерали, які ніколи раніше не зустрічалися на Землі. Вони були виявлені всередині масивного метеорита, що приземлився у Сомалі. Про це повідомляє Live Science.

Зокрема, два абсолютно нові мінерали були виявлені всередині одного масивного метеориту Ель-Алі, вага якого становить близько 17 тонн. Експерти назвали мінерали Елілатом на честь метеорита та Елкінстантонітом на честь Лінді Елкінс-Тантон, директора Міжпланетної ініціативи Університету штату Арізона та головної дослідниці майбутньої місії NASA Психея, яка відправить зонд для дослідження багатого на мінерали астероїда.

Дослідники класифікували Ель-Алі як складний метеорит Iron IAB – тип, що складається з метеоритного заліза з крихітними шматочками силікатів. Експерти також планують продовжити вивчення метеоритів, щоб зрозуміти, за яких умов формувався сам астероїд.

Раніше повідомлялося, що космічний апарат NASA на Марсі зафіксував падіння двох найбільших метеоритів.

З'явилися перші фото з телескопа Джеймса Вебба

Fizik — Tue, 15 Feb 2022 12:05:25 GMT

Джерело: Корреспондент.net

Фото: twitter.com/NASA

Телескоп Джеймса Вебба

Раніше в агентстві заявляли, що кадри кардинально відрізнятимуться від космічних знімків, зроблених аналогічними космічними телескопами.

NASA показало перші знімки, зроблені в космосі за допомогою найдорожчого телескопа Джемса Вебба. Фото з'явилися у Twitter агентства в п'ятницю, 11 лютого.

Прогнозувалося, що знімки будуть розмитими та повторюваними з 18 сегментів головного дзеркала Вебба.

"Ранні інженерні зображення, отримані на цьому етапі процесу, званому "ідентифікацією сегментного зображення", об'єднують понад 1000 зображень, щоб сформувати 18 несфокусованих версій однієї зірки. Це є відправною точкою для поступового об'єднання дзеркальних сегментів Вебба в одну точну систему", - повідомляє агентство.

На знімках відображена зірка HD 84406. Це сонцеподібна зірка в сузір'ї Великої Ведмедиці, яка включає зірковий візерунок Великий Ківш, розташований, приблизно, за 260 світлових роках від нас. Вона занадто тьмяна, тому її неможливо побачити неозброєним оком.

twitter.com/NASA

У NASA зазначили, що вирівнювання сегментів дзеркала Вебба триватиме до трьох місяців, щоб 18 сегментів функціонували як єдине зв'язне дзеркало. Після завершення телескоп буде готовий до своєї місії - зазирнути у всесвіт глибше, ніж будь-коли раніше.

Зазначимо, космічний телескоп Джеймса Вебба, вартістю 10 мільярдів доларів, є найбільшим і найпотужнішим із колись занедбаних космічних телескопів. Зараз він перебуває в точці спостереження, званою точкою Лагранжа Земля-Сонце 2, стабільної області космосу, приблизно, за один мільйон миль від Землі у напрямку від Сонця.

Нагадаємо, телескоп Джеймса Вебба - це спільна робота американських (NASA), європейських (ESA) та канадських (CSA) космічних агенцій. Його зібрали у 2019 році.

Телескоп зафіксував одну з найяскравіших зірок галактики

Fizik — Wed, 28 Apr 2021 06:55:58 GMT

Джерело: Корреспондент.net

Фото: esahubble.org/images/heic2105a/AG Carinae

Гігантська зірка AG Carinae знаходиться на відстані 15 000 світлових років від Землі. Її фото зробили до річниці запуску пристрою в космос.

Астрономи зробили знімок зірки під назвою AG Carinae. Фото відобразили до 31-ї річниці старту космічного телескопа Хаббл у відкритий космос. Рідкісний кадр опублікували на сайті обсерваторії, яка присвячена роботі телескопа.

Це - величезна зоряне тіло, яке оточене газовою та пиловою оболонкою, що розширюється.

Туманність досягає 5 тисяч світлових років у своєму радіусі. Це, як стверджують в обсерваторії, дорівнює відстані від Землі до найближчої зірки - Альфи Центавра.

Раніше повідомлялося, що телескоп зробив фото "кривих" галактик, які виявилися світловими дугами - викривленим відображенням зірок.

З сузір'я Водолія раптово зникла зірка

На Юпітері зафіксували грандіозну світлову бурю

Fizik — Fri, 19 Mar 2021 08:45:48 GMT

Джерело: Корреспондент.net

Фото: twitter.com/EurasiaReview/

Світанкова світлова буря на Юпітері

За допомогою станції Юнона вперше вдалося побачити народження таємничих світанкових штормів на полюсах газового гіганта.

Міжпланетна станція Юнона вперше зафіксувала полярний "світловий шторм" в атмосфері Юпітера. Це явище відбуваються на обох полюсах Юпітера і раніше дуже обмежено спостерігалося тільки наземними і навколоземними обсерваторіями, пише NASA.

Юпітер має найпотужніші полярні сяйва в Сонячній системі, однак побачити їх можна тільки в ультрафіолетовому спектрі.

Полярні сяйва газового гіганта створюються постійним потоком високоенергетичних електронів, в основному з атмосфери супутника Іо. Вони прискорюються уздовж силових ліній магнітного поля до полюсів Юпітера, де падають у верхні шари атмосфери і взаємодіють з газами, створюючи потужне світіння.

Особливо захоплюючими є світанкові світлові бурі на Юпітері, під час яких відбувається інтенсивне підвищення яскравості і розширення сяйва на полюсах планети. Однак такі бурі, вперше виявлені телескопом Хаббл в 1994 році, зароджуються на нічному боці планети, і із Землі можна було спостерігати тільки бічні види явища.

За допомогою станції Юнона вдалося зрозуміти, що ж відбувається на нічній стороні Юпітера, і побачити явище "цілісно".

У міру обертання планети світанковий шторм, що наближається, переміщається разом з нею на денну сторону, де полярні сяйва випускають від сотень до тисяч гігават світла. Це щонайменше в десять разів більше від енергії, ніж створюють звичайні сяйва Юпітера.

Простеживши послідовність світанкових штормів газового гіганта вчені дійшли висновку, що вони дуже схожі на тип земних сяйв, званий суббурями.

Суббурі виникають в результаті короткочасних збурень в магнітосфері Землі, які вивільняють енергію в іоносферу планети.

Подібність між суббурями на Землі і Юпітері дивна, тому що магнітосфери планет радикально відрізняються.

Ці нові відкриття дозволять астрофізикам продовжити вивчення полярних сяйв як всередині нашої сонячної системи, так і за її межами.

Фото: nasa.gov

Ультрафіолетові полярні сяйва на Юпітері і Землі

Раніше повідомлялося, що вчені вперше спостерігали гігантський ураган з плазми у верхніх шарах атмосфери Землі.

Камери МКС зняли рідкісне природне явище

Fizik — Fri, 22 Jan 2021 08:27:55 GMT

Джерело: Корреспондент.net

Фото: кадр из видео

Рідкісне природне явище зняли на МКС

Рідкісне природне явище у вигляді спалаху і світлового стовпа у верхніх шарах атмосфери Землі потрапило на камери МКС.

Камери Міжнародної космічної станції зняли рідкісне природне явище, зване Ельф. Відео опубліковано на YouTube-каналі Європейського космічного агентства.

На кадрах ролика видно, як над поверхнею Землі стається спалах світла, після чого вгору пробивається світловий стовп синього кольору.

Природне явище називається Ельф. Воно з'являється в грозових хмарах і може досягати великих розмірів у довжину. Сяючі потоки поступово згасають на висоті близько 50 кілометрів.

Відзначається, що явище зустрічається досить рідко і триває кілька мілісекунд.